Сьогодні у Чортківській районній військовій адміністрації відбулося засідання круглого столу на тему: «Вся правда про СНІД» за участі працівників служби у справах дітей та відділу з гуманітарних питань Чортківської РВА, а також окремих представників місцевого самоврядування.

- СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус уражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин і поступово вбиває ці клітини, - розпочав начальник служби у справах дітей Чортківської РВА Василь Корнак.

Далі ми даємо відповіді на найпоширеніші запитання, які відносяться до СНІДУ

Як можна заразитися ВІЛ?

Зараження можливе лише у випадку, коли кров, сперма та грудне молоко людини, зараженої ВІЛ, потрапляє у кров іншої людини. ВІЛ міститься практично в усіх біологічних рідинах зараженого організму, але в різних концентраціях. Найбільша його кількість визначається в крові, спермі, виділеннях статевих органів жінки і грудному молоці. 

Тому найпоширенішим способом зараження ВІЛ є статевий акт без презерватива, коли через мікротравми слизової оболонки статевих органів чоловіка чи жінки вірус проникає в організм людини.

Небезпека зараження існує при використанні шприців для введення наркотиків шляхом ін’єкцій. Вірус може передаватися від зараженої матері до дитини під час годування, вагітності, пологів

Якими шляхами ВІЛ не передається?

До цього часу не відомо жодного випадку зараження ВІЛ через сечу, кал, слину, сльози: у цих виділеннях організму інфікованої людини ВІЛ міститься в кількостях, недостатніх для зараження іншої людини. Отже, немає ніякої небезпеки зараження при рукостисканні, обніманні, поглажуванні та поцілунках, так само як нічого не загрожує людині, коли носій вірусу кашляє або чхає в її сторону. Тарілки, стакани, ножі та ложки, телефони, дверні ручки, якими користується носій ВІЛ чи хворі на СНІД, не є небезпечними. Робота чи спільне проживання із зараженими людьми, догляд за ними не пов’язані з якою-небудь небезпекою.

Як боротися з ВІЛ?

ВІЛ сам по собі є дуже непомітним вірусом. Він швидко гине під дією простих дезинфікуючих речовин: спирту, хлораміну, а також високої температури (кип’ятіння миттєво вбиває ВІЛ). Тому елементарні гігієнічні засоби як вдома, так і в медичних закладах легко його знешкоджують. Але, якщо ВІЛ потрапляє в організм, знешкодити його там уже неможливо: на сьогоднішній день ще не існує ліків, за допомогою яких можна було б убити чи вивести ВІЛ з організму, або вакцини, яка б могла запобігти розвитку захворювання чи потрапляння ВІЛ в організм.

Куди слід звернутися для обстеження на ВІЛ?

Обстеження на наявність ВІЛ найкраще пройти в кабінеті довіри (чи анонімного обстеження). Такі кабінети створені в кожному обласному центрі України та в багатьох великих містах. Його адресу можна дізнатися через телефонну довідкову службу або в будь-якому медичному закладі. Прийом у таких кабінетах ведеться анонімно й на умовах довіри, тобто збереження таємниці одержаних від вас відомостей.

Як уберегти себе від зараження ВІЛ?

На сьогодні єдиним засобом проти зараження ВІЛ є профілактика.

Гомосексуалісти та бісексуали, люди, які вживають наркотики внутрішньовенно й ті, що мають багато статевих партнерів, постійно опиняються в ситуаціях, пов’язаних з високим ризиком зараження ВІЛ. Тому, якщо ви усвідомили цю загрозу та її наслідки для себе, рекомендуємо вжити всіх необхідних застережливих заходів, вдаючись до безпечних форм сексуальних контактів.

Любиш дитину – візьми її у родину. 

Сьогодні найбільше потребують родинного затишку та тепла діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

 Кожна дитяча доля, особливо тих, хто залишився без рідних батьків, – нелегка. Ці діти мають право на особливий захист і допомогу з боку держави, яка займається подальшим їх влаштуванням, в першу чергу, в сім’ї громадян. Багато зусиль треба докласти, щоб допомогти таким дітям повірити у себе і зрозуміти, що вони такі ж, як та   інші. Щоб дитинство було безтурботним, радісним і щасливим, кожній дитині необхідна батьківська любов, тепло та родинний затишок. 

Тут вихід є – Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці). Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Орган, який прийняв рішення, позачергово надає батькам-вихователям обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством.

        Дитячий будинок сімейного типу може бути створений на власній житловій площі кандидатів у батьки-вихователі або орендованій житловій площі (за умови укладення договору оренди не менше ніж на п’ять років та нотаріального посвідчення такого договору) за наявності відповідних санітарно-гігієнічних і побутових умов (необхідної житлової площі, житлового приміщення у належному стані (в тому числі санітарному), необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу на постійній основі здійснює соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи. Багато дітей мріють про маму і тата. Можливо саме ваша сім’я може стати для дитини осередком любові та тепла, якого вона так потребує.

ЗВАЖТЕСЬ НА ЦЕЙ КРОК. І ВАШ ВЧИНОК ЗРОБИТЬ ЦЕЙ СВІТ ДОБРІШИМ!

Інформує начальник служби у справах дітей Чортківської РВА Василь Корнак

Стартує новий відеокурс “Інституційний догляд – чому потрібен інший підхід”

Навколо теми інтернатів та реформи деінституціалізації (Де-І чи ДІ)  багато страхів та упереджень. Навіть сьогодні ми час від часу чуємо фрази: “В інтернатах дітям краще, там є дах над головою та їжа”. А близько 70% українців вважають, що інтернати необхідні для дітей і дорослих. Але ці думки вщент руйнуються, якщо звернутися до фактів. 

Цікаво  і доступно тему розкрила громадська спілка “Українська мережа за права дитини” у відеокурсі  “Інституційний догляд: чому потрібен інший підхід?”  https://znaydi.org/instytuczijnyj-doglyad-chomu-potriben.../.  Курс буде  пізнавальним для кожного українця та українки. А для тих, хто працює у громадському секторі або тільки прийшов працювати у соціальну сферу – необхідним. 

“З року в рік до свят волонтери збирають гроші на подарунки дітям в інтернатах. Дітей з особливими освітніми потребами відправляють на спеціальне навчання в закриті школи, роз’єднуючи з родинами. Діти опиняються в інтернатах заради нібито якісного догляду. Та чи дійсно це йде їм на користь? Чи змінюється щось в житті дитини?  Чи такий догляд є ефективним використанням коштів держави?  Чисельні дослідження і міжнародні практики доводять, що ні. А ми в Українській мережі за права дитини готові в цьому переконувати інших”, – розповідає  Дар’я Касьянова, голова правління ГС “Українська мережа за права дитини»  та програмна директорка МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна”

Відеокурс складається з 6 тем і кожна лекція супроводжується перекладачем жестової мови та конспектом. У відео лектори й лекторки відповідають на питання: 

як впливають інституційні заклади на розвиток суспільства;

 яку шкоду наносить інтернатне виховання дітям і чому їм там не краще;

де взяти гроші на трансформацію закладів і куди діти дітей; 

яка історія створення інтернатів; 

як краще допомагати дітям в інтернатах (не цукерками). 

Лекції читають зіркові спікери та спікерки:  

Олександра Кольцова, українська співачка, публіцистка, журналістка, письменниця, ведуча. 

Наталія Ємченко, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова, директорка зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM

Уляна Пчолкіна,  громадська діячка, телеведуча, заступниця голови правління ГО “Група активної реабілітації”, голова правління ГС “Ліга сильних”.

Сергій Лукашов,  національний директор МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка”Україна”, член правління ГС “Українська мережа за права дитини”

Гліб Буряк,  кандидат економічних наук, доцент Українсько-американського університету “Конкордія”, керівний партнер венчурної студії “HIFE”, радник комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку   

Дар’я Касьянова, голова правління ГС “Українська мережа за права дитини”,  програмна директорка МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна” 

Анастасія Степула, радниця з адвокації ГС “Українська мережа за права дитини”, засновниця ГО “Happy Today”

Христина Стиранець, проєктна асистентка ГО “Fight For Right” 

Відеокурс є безоплатним та доступним на сайті “Знай Де-І”.