Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але друзі і численні шанувальники Тараса Григоровича знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

Тому, сьогодні, поклонитися великому Пророку української нації, до пам’ятника Тараса Шевченка прийшов перший заступник начальника Чортківської РВА Борис Гусак спільно  із головою районної ради Марією Чупрій та працівниками структурних підрозділів адміністрації та апарату районної ради, щоб запалити лампадки  до підніжжя пам’ятника Генія, поета, художника, громадського діяча Тараса.

Кожен із присутніх в особистій молитві пом’янув Великого Кобзаря, вірного сина українського народу. 

Поет став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність, як у ХІХ та ХХ століттях, так і у ХХІ столітті, коли росія вкотре намагається знищити все українське. 

По собі Кобзар залишив чимало настанов, у яких закликав боротися та не здаватися.