ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА – ВОГОНЬ, ЩО НЕ ЗГАСАЄ

опубліковано 15 серпня 2026 року о 15:47

Є місця, куди приїжджають не просто так. Туди повертаються душею. Саме таким місцем є урочище «Бичова» поблизу Монастириськ. Сьогодні, 15 серпня, тут зібралися люди, для яких Лемківщина – це не просто назва на карті. Це пам'ять про рідний край, це зустріч з історією, це можливість доторкнутися до культури своїх предків, це незгасний вогонь любові до України.

Цьогоріч XXV Міжнародний Всеукраїнський фестиваль «Дзвони Лемківщини» є ювілейним. У часі війни він зазвучав по іншому: водночас святково і стримано. З пам’яттю про тих, хто був змушений залишити рідну землю. З шаною до тих, хто захищає сьогодні державу. З вірою в те, що наші діти житимуть у вільній та мирній Україні.

Захід згуртував навколо себе лемків з багатьох куточків України та світу, представників влади різних рівнів, народних депутатів, депутатів обласної та районної рад, гостей та просто поціновувачів лемківської культури. Районну владу на фестивалі представили перший заступник начальника Чортківської районної військової адміністрації Борис Гусак та голова районної ради Марія Чупрій.

Кожна добра справа розпочинається з молитви. Архиєрейську Літургію на Ватряному полі очолив кардинал Микола Бичок, єпарх Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви (Австралія, Нова Зеландія та Океанія).

Після молитовного благословення відбулось урочисте відкриття XXV Міжнародного Всеукраїнського фестивалю «Дзвони Лемківщини» та запалювання ювілейної «Ватри Єднання».

«Лемківська ватра – це не просто фестиваль. Це зустріч минулого, сучасності та майбутнього. Тут оживає Лемківщина. Тут горить вогонь, котрий не згасне, допоки звучатиме лемківська пісня, допоки старші передаватимуть молодшим традиції і пам'ять. Сьогодні тут відчутно незламний дух народу, який попри всі гоніння та випробування зумів зберегти свою ідентичність: у традиційному одязі, у лемківській говірці, у старовинних рецептах і найголовніше – у серцях», - сказав у своєму вітальному слові Борис Гусак.

Дійство супроводжувалось колоритними лемківськими піснями, виступами творчих колективів, майстер-класами, виставками, ярмарками, частуванням смачних лемківських страв, демонстрацією традиційних ремесел. Гості та запрошені мали можливість оглянути містечко народних промислів, побувати на інтерактивній етнографічній локації «Обрядова Лемківщина», взяти участь у благодійному аукціоні для потреб ЗСУ та спільному творенні «Мапи Єдности». А виставка робіт молодої лемківської мисткині Мирослави Копчі, життя якої обірвала війна, стала не тільки простором тиші, але й нагадуванням про високу ціну нашої свободи.

"ЦНЕ МІ СЯ ЗА ТОБОВ, МІЙ ЛЕМКІВСЬКИЙ КРАЮ…" Так хочеться вірити, що з Божою допомогою в наступному році дзвони Лемківщини переможно задзвонять вже під мирним українським небом!