Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади

опубліковано 17 вересня 2026 року о 15:25

Безбар’єрність має бути невід’ємною частиною розвитку кожної громади. Щоб створювати простір, у якому кожна людина може вільно користуватися послугами, пересуватися, навчатися, працювати та брати участь у житті громади, важливо враховувати питання безбар’єрності під час стратегічного планування.

Саме тому відповідні цілі та завдання варто включати до Стратегії розвитку громади. Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та враховувати реальні потреби людей, які проживають у конкретній громаді.

1. Зрозуміти, які бар’єри існують у громаді

Перший крок — визначити, що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади.

Для цього необхідно проаналізувати:

результати щорічного моніторингу безбар’єрності;

дані про доступність інфраструктури та послуг;

звернення та пропозиції жителів;

інформацію від громадських організацій та інших заінтересованих сторін.

Важливо почути безпосередньо людей, які стикаються з бар’єрами у повсякденному житті: людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших мешканців громади.

Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу: збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.

2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності Зібрана інформація допомагає визначити, які проблеми потребують першочергового вирішення.

Місцева рада безбар’єрності — це майданчик для спільної роботи представників місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін. Саме тут можна обговорити основні виклики, визначити пріоритети та узгодити подальші кроки.

Такий підхід дає змогу врахувати реальні потреби людей ще до ухвалення відповідних рішень громадою.

3. Включити безбар’єрність до Стратегії розвитку громади

Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору:

фізична безбар’єрність;

інформаційна безбар’єрність;

цифрова безбар’єрність;

суспільно-громадянська безбар’єрність;

освітня безбар’єрність;

економічна безбар’єрність.

Водночас кожна громада самостійно визначає, на яких напрямках варто зосередитися насамперед — залежно від власних потреб, особливостей та ресурсів.

4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити фінансування

Стратегічна ціль має перетворюватися на конкретні дії. Для кожного завдання важливо визначити:

що саме потрібно зробити;

коли це має бути реалізовано;

хто відповідає за виконання;

як вимірюватиметься результат;

з яких джерел буде профінансовано реалізацію.

Важливо забезпечити взаємозв’язок між Стратегією розвитку громади, планом заходів, місцевими програмами та бюджетом. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою метою, а перетворюватиметься на конкретні зміни.

Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.

Практичну підтримку також можна отримати від Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів». Центр допомагає на різних етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.

Подати запит до Центру експертизи: barrierfreeroots@gmail.com

5. Перевіряти результат і вдосконалювати рішення

Безбар’єрність — це не лише кількість виконаних заходів. Найважливіше — зрозуміти, чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.

До оцінки результатів варто залучати:

Місцеву раду безбар’єрності;

амбасадорів з безбар’єрності;

громадські організації;

жителів громади.

Якщо моніторинг показує нові виклики або свідчить, що певне рішення не працює належним чином, громада може переглянути свої пріоритети та вдосконалити заплановані заходи.

Безбар’єрність починається з планування

Системний підхід дає змогу не лише усувати вже наявні бар’єри, а й запобігати появі нових. Коли потреби різних груп населення враховуються на етапі стратегічного планування, громада стає більш доступною, комфортною та відкритою для всіх.

П’ять послідовних кроків — від виявлення бар’єрів до оцінки результатів — допомагають перетворити принцип безбар’єрності на конкретні рішення та зміни в житті громади.