…Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій…
Сьогодні, 22 травня, вшановуємо 165-ту річницю перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі – місці, яке є одним із найважливіших символів української державності, національної пам’яті та боротьби за свободу.
З нагоди пам’ятної дати представники органів влади районного рівня прийшли поклонитися та запалити лампадки до підніжжя пам’ятника Великого Кобзаря, національного пророка, невмирущого генія слова, народного поета, художника і справжнього борця за волю українського народу.
У часі повномасштабної війни Шевченкове слово стало духовною зброєю української нації. Тож нехай воно додасть ще більше нам віри, сили, єдності та впевненості у завтрашньому дні.
Бо доки звучить Кобзар – доти живе нація!