Живі, поки памʼятаємо…

29 серпня  в Україні відзначають День памʼяті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. 

Це день особливої тиші. День, коли подумки повертаємось до тих, кого вже не можемо обійняти, почути їхній голос, зустрітися поглядами…

За кожним іменем - цілий світ, родина, мрії, нездійсненні плани. 

Символом цього дня є квітка соняшника - як нагадування про трагічні події серпня 2014 року, коли під час виходу українських військових з району Іловайська російські війська порушили домовленості про безпечний коридор. 

366 наших захисників полягли там, 429 - зазнали поранень, 158 - зникли безвісти, 300 - опинилися в полоні. 

Сьогодні ми схиляємо голови перед Героями, які віддали за Україну найдорожче - своє життя. Їх уже немає поруч, але вони назавжди залишаються з нами - у світлинах, спогадах, родинних історіях, назвах вулиць і, найголовніше, у наших серцях. 

Ми памʼятаємо їх щоразу, коли бачимо синьо- жовтий прапор. Коли чуємо гімн. Коли можемо говорити українською. Бо кожен мирний ранок має свою ціну. 

Вклоняємося низько родинам полеглих Воїнів. Матерям, які навіть у тиші вічності чекають своїх синів. Дружинам, які живуть з болем. Дітям, які дорослішають із фотографією тата в руках. 

Живі, поки памʼятаємо.

Незабуті, поки називаємо їхні імена. 

Нескорені, поки Україна вільна. 

Зупинімось в хвилині мовчання, запалімо свічку пам’яті та схилімо голови перед тими, завдяки кому Україна продовжує жити і боротись!